Є люди, як свічки,-
згорають, відходять у небуття.
Є люди, як зірки,-
горять і світять все життя.

         Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса Леся Українка. Кожним словом, кожним болем своїм живе і буде жити в душі нашого народу ця людина. Цього року, 25 лютого, ми святкуємо 150 річницю від дня народження відомої української письменниці, перекладача, культурного діяча - Лесі Українки.

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

Ці слова Лесі Українки стали прологом до  циклу масових заходів, які пройшли  в  Усатівському НВК «школа-гімназія» ім. П. Д. Вернидуба.

В Усатівському НВК під керівництвом директора Савенко С. Г., заступника директора з виховної роботи Ходанович С. В., педагога-організатора Чернявської О. М.,  за участі вчителів української мови та літератури та вчителів початкових класів відбулася низка заходів, приурочених пам’яті Лесі Українки.

В актовій залі, прикрашеній книжковою виставкою, вишитими українськими рушниками, проведено літературно-мистецький вернісаж «І в серці моїм переможені співи лунають», в якому взяли участь справжні цінителі Лесиного слова та думки. Під час поетичного вернісажу, присвяченого 150-річчю з дня народження Лесі Українки, учениці 10 класу Волянська Владлена, Прилуцька Анастасія, Іщенко Анастасія та Сич Анастасія продемонстрували інсценізацію уривків з творів письменниці, розповіли про багатогранну творчу особистість Лесі Українки, про незгасимий вогонь її таланту, високе поетичне слово.  Переглянувши віртуальну виставку-презентацію «Ні, я жива! Я буду вічно жити!», школярі згадали життєвий і творчий шлях поетеси.  Декламували вірші Лесі Українки вчителі української мови та літератури Ходанович С. В.,  Янчук О. І. та Гілка Н. О., а також учениці Геращенко Ірина (6-В кл., Янчук О. І.), Цабій Вероніка, Войцешко Марія (7-Б кл., Янчук О. І.), Чернявська Емма (6-Г кл., Чернега А,В.,), Чернявська Єва (9-В кл., Чернега А. В.), Дабіжа Катерина (9-В кл., Чернега А.В.), Дементєєнко Валерія (6-Б кл., Добжанська Л. В.), Колос Софія (5-Б кл., Гілка Н. О.).  Ліричну мелодією саксофону продемонструвала Беріл Дар’я (6-Г кл.). Яскраво виступили з танцем під українську народну пісню «Подоляночка» учні 3-Г класу (Голубкова В. І.). Зі щирими словами привітання, цитуючи рядки поезії Лесі Українки, звернулася до присутніх учнів та вчителів директор Савенко С. Г.  

Вчителями початкових класів проведено різноманітні заходи, метою яких було донести до свідомості учнів значення творчості поетеси і актуальність її творів особливо сьогодні.  Годину поезії «Ні! Я жива! Я буду вічно жити» проведено класним керівником Федькаловою А. І. Вчитель початкових класів Левіна В. В. разом з учнями 2-Д класу провели літературно-мистецьку вікторину  «Дітям про Лесю Українку». Підготували розповідь про життя Лариси Петрівни Косач та читали її вірші учні 4-А класу разом з вчителем Рекеченською О. М. Годину спілкування «Хто вам сказав, що я слабка?» проведено з учнями 3-Б класу Гроздєвою А. С.

У читацькій залі  шкільної бібліотеки протягом тижня «діяла» розгорнута виставка-експозиція «Хотіла б я піснею стати», прикрашена українськими рушниками, а в класах підготовлені книжкові виставки «Світле безсмертя Лесі Українки», де розміщено літературу, фотоматеріали  про життя та діяльність письменниці.

          Літературні читання поезій Лесі Українки та про Лесю Українку, перегляд відеофільмів «Життя і творчість Лесі Українки», перегляд відео з піснями на слова Л. Українки «Крізь біль розлук у радість стріч», віртуальна екскурсія «Місцями життя Лесі Українки», засідання «круглого» столу «Видатна українська донька», літературно-музичні композиції, перегляд документальних фільмів, літературні виставки -  ці та інші заходи, проведені в Усатівському НВК «школа-гімназія» ім. П. Д. Вернидуба, сприяли  також виявленню талановитих і творчо обдарованих дітей.

Дослухаймося до мудрих Лесиних думок, можливо, тоді світ стане трішечки ліпшим, а кожен з нас не забуватиме про духовні цінності.

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні! [Леся Українка, 2 травня 1890 p.]